» » » Золотий ювілей Лариси Шундрій

Культура / Духовний розвиток

Золотий ювілей Лариси Шундрій

Золотий ювілей Лариси Шундрій

На крилах чайки із Благовіщенською силою: золотий ювілей Лариси Шундрій


І знову переді мною – чистий лист, який уже давно чекає, коли ж я, нарешті, вихлюпну усе, що вже рясно визріло у багатих спогадах, висловлених і досі ще не сказаних побажаннях, а надто – доземній вдячності за людяність, притаманне їй якесь особливе світло і тепло душі і, звичайно ж, професіоналізм у справі усього її життя… Перше знайомство… Той журналістський спомин повертає у зустріч уже майже двадцятирічної давнини у щойно облаштованому у приміщенні дитячого відділення міської поліклініки кабінеті, враження від якої яскраво і навіть бережно сховані у моїй професійній скарбничці єства, бо привітна і щиро відкрита усмішка душі молодої білявки одразу щось помітила як на сторінках мого записника, так, на щастя, і в мереживі уже наших спільних життєвих стежин. 

Так уперше історію сімейної медицини в Новодністровську розпочала Лариса Петрівна ШУНДРІЙ, а мені тоді довелось розповісти городянам і про тодішнє нововведення у вітчизняній медицині, і про лікаря, яка розпочала практикувати у нашому медзакладі.

Упевнена, що цієї миті чи не всіх читачів, хто знає цю людину чи лікується у неї, об’єднали напрочуд теплі промінчики добра, адже ця жінка іде по життю саме так: шануючи кожного пацієнта, легко знаходячи найпотрібніші і найважливіші слова підтримки у будь-якій ситуації, водночас визначаючи найнеобхідніше задля зцілення людини; старанно й ретельно вдосконалюючи свій фаховий рівень і не боячись продовжує постійно вчитись бути направду лікарем, що дарує омріяний лік; легко і щиро випромінювати добро і любов у сімейному та дружньому колі, водночас майстерно поєднуючи це зі ще однією родиною – медичною; при цьому залишаючись безвідмовною, хоч і стриманою, твердою і рішучою, хоч і навдивовижу м’якосердою, наполегливою, хоч і залюбленою у тишу свого усамітнення, відданою роботі, хоч і щедрою і завжди гостинною хазяйкою, і що прикметно – із неодмінним ароматом смачної кави.
Такими ж щедрими були нещодавно зізнання Ларисі Петрівні в любові та прихильності у колі її колег з нагоди сяючого золотого ювілею, і це не міг зіпсувати отой огидний вірус з короною, позаяк іменинниця, народжена у світлу Благовіщенську днину, попри все і навіть всупереч всьому заслуговує і на шану, і на вдячність, і на сюрпризи, і на розкошування душі! І навіть день ангела даровано їй долею одразу наступним листочком календаря, аби, відчуваючи його силу, стійко долати і втрати, і болі, і розпач, і обра̍зи, залишаючись доброю, ввічливою, душевною і, зрештою, справжньою.
І хоч наше страхаюче новинами сьогодення внесло, безумовно, свої корективи, перекресливши усі ювілейні мрії та плани, Лариса, після чергової поїздки у складі мобільної бригади до контактних осіб, спокійно зізнавалася: «Що ж поробиш, це – моя робота!»

Цікаво, що назустріч справі усього свого життя, з якою пліч-о-пліч і вдень, і вночі вже 23 роки, випускниця Ломачинецької середньої школи ішла, спочатку відчувши у трудових непростих буднях атмосферу і смак медичної справи, а вже потім – оволодіваючи професією у Чернівецькому медінституті. Так згодом у сільській амбулаторії Ломачинців з’явилася молода дільничий лікар-терапевт. А вже з 2001 року професія привела її у Новодністровський заклад, де ми і познайомились, часто зустрічаючись потім під час її ще й профспілкових турбот, де вона головувала, – у підготовці цікавих святкових програм. Помітною сходинкою визнання професійних та організаторських здібностей Лариси Петрівни стало призначення її на посаду завідуюча поліклініки: упродовж 8 років вона була надійною підтримкою головного лікаря Тетяни Іванівни Щасливої, котра дякує долі, що свого часу таки не помилилася у своєму виборі й розгледіла у тендітній жінці чудового фахівця, вірного порадника і добру колегу. Їхній професійний тандем продовжує міцніти і нині: перейшовши у сімейну медицину новоствореного Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги», Лариса Петрівна, лікар вищої категорії загальної практики-сімейної медицини, успішно і, головне, сумлінно та віддано, виконує обов’язки завідуючої амбулаторії.

І коли вже годинник давно натякає на завершений робочий день, Лариса ледь не чайкою (з латинської мови – «ларус» – її ім’я означає «чайка») мчить у свій направду райський куточок, що присів собі над ожівським яром на тітчиному обійсті і тепер зустрічає свою нову господиню яскравими барвами її улюблених квітів, у яких її душа і розкошує, і на диво легко перезавантажується. Бо вектор душі цієї жінки завжди спрямований на дорогих і любих серцю людей: матусю, синочка, сестричок, рідних по духу подруг і…, звичайно ж, на нетлінну пам'ять про дорогого синочка і татуся, навічна розлука з якими залишила на серці незагоєні рани й рубці.

А між тим життя триває, і телефон її таки не замовкає, а вона уважно виокремлює хвилини для всіх, зрідка відписуючи «Передзвоню». Улюблені білі троянди щемно нагадують про ювілейну весну, хоч із присмаком нашої загальної біди, а вже так хочеться отих справжніх і простих обіймів, дарма, що зі сльозами на очах! Ще скуштуємо ми нашої іменинної кави, неодмінно скуштуємо, і за батька мого вкотре низькоуклінно подякую, котрим вона опікувалась до останнього його подиху, і за маму вкотре скажу спасибі, котра цінує і поважає її, як рідну, і обнімемось, і порадіємо за наших хлопців, бо ж пов’язала нас доля по-особливому: мій народився в один день із нею, а її син – зі мною!

Ларисо Петрівно, нехай ваше серце завжди зігріває надія і добрі посмішки дорогих людей! В очікуванні Великодньої святості – усіх земних благ, духовного розвитку, душевного спокою, Божого промислу і волі у всіх справах і починаннях, радості торжества, міцної віри і безмежної любові!

Зі щирою вдячністю за все – Інна ГОНЧАР



Посилання на джерело

Схожі новини


Коменатрі для новини

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм іменем.

Написати свій коментар:

Приєднуйтесь

Важливо почути кожного. Підбірка свіжих новин із сайтів району.

детальніше

Відомі діячі

  • Блинду Федір Васильович
  • Козак Василь Васильович
  • Бондар Олексій Станіславович
  • Мафтуляк Михайло Васильович
  • Нагірняк Іван Семенович
  • Лісогор Катерина Іванівна
  • Грейцар Максим Віталійович
  • Гадзій Василь Васильович

Герб СокирянСокиряни

Регіон: Чернівецька область

Населення: 9067

Площа: 14.8 км²

День міста: 12 липня

Міський голова: Равлик Василь Степанович

Перша згадка: 1666

Статус міста з 1966 року