» » » Консультує ДПС

Бюджетні новини / Державна фіскальна служба України

Консультує ДПС

Консультує ДПС

На які перевірки не поширюється мораторій на період карантину?

Головне управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснює, Податковим кодексом України встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п.78.1.7 (реорганізація, припинення, ліквідація, закриття) та 78.1.8 (задекларовано відшкодування ПДВ та/або від’ємне значення з ПДВ більше 100 тис.гривень) пункту 78.1 статті 78 ПКУ.
Та фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п.80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.
Звертаємо увагу, що чинним законодавством не встановлено обов’язку щодо завчасного повідомлення платників про проведення документальних позапланових перевірок.

Як поповнюються та як списуються фіскальні номери для програмного РРО


У який момент формується діапазон номерів для програмного реєстратора розрахункових операцій і яким чином він поповнюється?

Перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації програмного РРО.
За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються програмним РРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.
Щоразу після приймання фіскальним сервером Державної податкової служби від програмного РРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого програмного РРО формується наступна порція фіскальних номерів.
Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким програмним РРО) номерів.

У який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного програмного РРО?

Засобами фіскального сервера Державної податкової служби ведеться облік виданих діапазонів для програмного ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи із присвоєними фіскальними номерами із діапазону).
Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від програмного РРО пакета створених розрахункових документів із фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».

Чи має право суб’єкт господарювання, який використовує програмний РРО, не отримувати діапазон фіскальних номерів?

Суб’єкт господарювання може не отримувати діапазон фіскальних номерів у разі, якщо ним приймається рішення не використовувати програмний РРО під час відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером Державної податкової служби та не проводити розрахункові операції у цей період.

Яка послідовність дій має бути здійснена СГ для реєстрації ПРРО?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій. Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261). 

Який порядок заповнення та подання заяви про реєстрацію ПРРО за ф. № 1-ПРРО?

 Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО через Електронний кабінет. 

Який порядок та термін реєстрації ПРРО?

Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО. Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій: у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня). 

Чи передбачають РРОшні «новації» скасування апаратних РРО та реєстрацію ПРРО?

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій програмного реєстратора розрахункових операцій.
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
На підприємстві зареєстровано декілька РРО, яким чином СГ повідомляє контролюючий орган про звільнення касира?
У разі звільнення касира суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F139801 з типом підпису «припинення роботи» для такого касира.

Яким чином СГ протягом дня в ПРРО може відкрити нову зміну?

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО (далі – ПРРО) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями, визначено, що зміна – це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
При цьому фіскальний звітний чек (Z-звіт), створюється засобами ПРРО щоденно у електронній формі у разі здійснення розрахункових операцій або закриття робочої зміни та подається до фіскального сервера засобами телекомунікацій. Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим.
Суб’єкт господарювання протягом дня в програмному реєстраторі розрахункових операцій може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.

Де на офіційному вебпорталі ДПС підприємець може перевірити реєстрацію ПРРО в контролюючому органі?

Суб’єкт господарювання може перевірити реєстрацію всіх зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у відкритій частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), в меню Реєстри у вкладці «Інформація про РРО» шляхом пошуку за їх даними.

Чи необхідно ФОП, яка має електронний підпис, генерувати електронну печатку для ПРРО?

Генерувати електронну печатку фізичній особі – підприємцю, яка має електронний підпис, потрібно лише для програмно-технічних комплексів самообслуговування, в яких відсутній касир.

Помилкові суми - яким чином скасовується помилково проведена сума розрахунків через ПРРО?

Скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.

Недійсний електронний підпис (термін завершився на час реєстрації), а у яких ще випадках контролюючий орган відмовляє в реєстрації ПРРО?

Відповідно до п. 6 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) за наявності підстав для відмови в реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови. Відмова у реєстрації ПРРО формується, якщо: автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу (обов’язковість та/або послідовність підписання електронного документа, невідповідність електронного документа затвердженому формату (стандарту), незаповнення обов’язкових реквізитів, недійсність електронних підписів та/або печаток підписантів Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява), непідтвердження права підписанта на подання Заяви тощо); ПРРО із зазначеним у Заяві найменуванням вже зареєстрований; щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання; суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; виявлено розбіжності даних, вказаних у Заяві, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання в контролюючих органах як платника податків.

Законодавчо визначено режим в роботі офлайн 36 годин підряд або 168 годин на місяць. Де контролюється час офлайн і як рахується?

Проєктами нормативно-правових актів передбачено вимоги до програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), програмне рішення якого під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати контроль залишку часу протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць).
Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн». Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері Державної податкової служби не реєструвались на фіскальному сервері у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього ПРРО.
 

Чи звільняються від нарахування та сплати ЄВ ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, відповідно до п. 9 прим. 10 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства) в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року за себе.
При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року у розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі, інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску, за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.

Чого очікувати платнику за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності?


З 23 травня 2020 року незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених Податковим кодексом України строків їх зберігання (1095 днів з дня подання податкової звітності, а для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням – термін зберігання становить 2555 днів) та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. Раніше зауважу, що штраф становив 510 грн.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть штраф у розмірі 2040 грн (раніше – 1020 грн).

Чи зобов'язаний платник перейти зі спрощеної системи оподаткування на загальну, якщо упродовж двох місяців є несплачений податковий борг у розмірі 210 гривень?


Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», внесено зміни, зокрема, до підпункту 298.2.3 ПКУ.
Так, відповідно до частини восьмої підпункту 298.2.3 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, при наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзаці 3 пункту 59.1 ПКУ (17 грн х 60 = 1020 грн.), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Як платнику податків укласти з контролюючим органом договір про визнання електронних документів?

Відповідно до абзацу першого п. 1 розд. ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок № 557), юридичні особи, самозайняті особи, набувають статусу суб’єкта електронного документообігу (далі – СЕД) з дати приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Договір).

Приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання платника до Договору є отримання ним відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку № 557).

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису (абзац третій п. 1 розд. ІІІ Порядку № 557).

Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності) (абзац другий п. 2 розд. ІІ Порядку № 557).


Як оподатковується дохід членів виборчих комісій

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області зазначають, що в Україні триває виборчий процес і актуальним питанням на сьогодні для членів територіальних та дільничних виборчих комісій, які працюють на підставі цивільно-правових договорів, а також тих, що здійснюють повноваження не на платній основі, є оподаткування доходу у вигляді коштів, отриманих зазначеними членами виборчих комісій, а також  відображення цього доходу у податковій звітності.

Сума винагороди, яка отримується головою, заступником голови, секретарем або в разі їх відмови іншими членами територіальної виборчої комісії, дільничної виборчої комісії на підставі укладеного цивільно-правового договору оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. Цей дохід відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «102».

При цьому у таблиці 6 Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування члени виборчої комісії, з якими укладені договори цивільно-правового характеру, відображаються з кодом застрахованої особи «64».

Крім того, оплата праці членів виборчих комісій (зокрема тих, що здійснюють повноваження не на платній основі) в день місцевих виборів, дні встановлення підсумків голосування та результатів місцевих виборів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням. Він  відображається податковим агентом у податковому розрахунку ф. № 1ДФ під ознакою доходу «127».


Схожі новини


Коменатрі для новини

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм іменем.

Написати свій коментар:

Приєднуйтесь

Важливо почути кожного. Підбірка свіжих новин із сайтів району.

Відомі діячі

  • Блинду Федір Васильович
  • Козак Василь Васильович
  • Бондар Олексій Станіславович
  • Мафтуляк Михайло Васильович
  • Нагірняк Іван Семенович
  • Лісогор Катерина Іванівна
  • Грейцар Максим Віталійович
  • Гадзій Василь Васильович

Герб СокирянСокиряни

Регіон: Чернівецька область

Населення: 9067

Площа: 14.8 км²

День міста: 12 липня

Міський голова: Равлик Василь Степанович

Перша згадка: 1666

Статус міста з 1966 року