» » » Вишита весна її душі

Культура / Поезія і проза

Вишита весна її душі

Вишита весна її душі

На відстані душі.
…Як же люблю я миті очікування натхнення, коли враження та емоції уже невидимою зграйкою десь зовсім поряд збираються присісти на мою струну, аби нашіптувати слово за словом усе те, що поволі визріло у найпотаємніших схованках єства… Я – наче отой художник, перед яким – чистісеньке полотно на мольберті, але уся душа наскрізь виплетена поки ще незримим мереживом відтінків і тонів, які уява десь на підсвідомості складає у майбутню картину…

Аж раптом вона, героїня моєї ще ненародженої розповіді, розправила мої крила легким ароматом іще невипитої кави, котра легким доторком крізь фейсбучне коло подарувала вранішнє відчуття свіжості і справжності! «Вишита весна» Олени Богуцької голосом її щирої душі заполонила одразу весь простір навколо і мала би право одразу закрити собою будь-які інші слова…

Вишита весна
Блакить небесна сонечко колише:
Спасибі Господу за ці чудові ранки,
Коли думки уже гаптують вірші,
Немов на тлі душевнім вишиванку!
І підбирають рими, мов нитки…
Від настрою залежить – кольорові,
Або червоні й сині, як рядки, –
Печаль і радість. Неймовірність слова!
Не плахта, не корсетка, не кептар –
Моїх думок вишивана сорочка.
Спасибі Господу за цей безцінний дар,
До нитки – ниточка, рядочок – до рядочка.
Сьогодні переважно це весна
Смарагдово лягає на папері,
Ще не набрала розмаху вона,
Лиш тільки трішки привідкрила двері.
На стіл скидають квіти пелюстки,
Зів’яла хризантема ще яскрава.
Біжать, біжать за римами думки,
Парує чайник, ніздрі дражнить кава…
13.03.2019

Та все ж я дуже хочу поділитися із читачами її радістю, яку вона, бережно згорнувши долонями зі щедрого тла своєї душі, випустила в омріяний політ віршованими одкровеннями на сторінках своєї першої збірочки, так промовисто назвавши її «Я повертаюсь»:

Я повертаюсь спогадом живим
У ваше серце, до душі торкаюсь.
Прийду дощем цілющим і рясним
І ясним сонечком. Я повертаюсь…

Хоча насправді Олена Кирилівна вже давно повернулася після тривалої творчої паузи у поетичні обійми свого натхнення, дарованого їй Богом ще із юності, відкрито і відверто стрічаючи чи не кожен свій день все новими і новими віршованими рядками вражень, розчарувань, спогадів, жартів, уболівань, роздумів та очікувань. І до всього – довіряючи щоразу ці одкровення своїм друзям, рідним і близьким та шанувальникам (коло яких поступово помітно збільшується!) під час зустрічей та на власній сторінці у Facebook.

А ось, вдихнувши в унісон з весною нові нотки навколишнього світу, Олена Богуцька запросила поціновувачів поезії на зустріч зі своїм слововишиттям: 6 березня у міському Територіальному центрі відбулась презентація, однойменна із назвою її збірки, 100 екземплярів якої було видруковано у видавництві «Новоселиччина» ПП. За задумом авторки, це особливе й таке омріяне стрічання гармонійно перепліталося з її віршами, зворушуючи слухачів тими з них, котрі дивним чином і волею натхнення (дарма, що без музичної освіти!) у різні миті творчих взаємин із Всесвітом лягли на її ж мелодію, явивши голосом пісень найсокровенніші зізнання. Звичайно ж, своїм зоряним часом Олена Кирилівна щиро насолоджувалася із любими подругами й дорогими її серцю «Співочими бабусями», у чиїх творчих обіймах свого часу втішно розцвіла і стала співведучою чи не усіх їхніх заходів. Тож саме вони і виткали душевну канву презентації піснями на слова Олени Богуцької.

Щиросердними вітаннями збагатили єство цієї небайдужої до навколишнього світу і людей жінки ті, кому поезія вистеляє особливий шлях, допомагаючи і розраджуючи, зцілюючи і розчулюючи будь-якої пори і за будь-яких обставин: меценат, депутат Чернівецької обласної ради Олег Мельничук, співак-шансоньє, конферансьє, актор та режисер-документаліст із Чернівців Богдан Ластівка, поетеса Галина Мельник, яка подарувала поетичну присвяту і свої книги; Наталя Кримняк, Євгенія Семенівна Нагірняк, котра збагатила домашню бібліотеки Олени Кирилівни книгами Івана Семеновича (незабутні ж бо роки співпраці у літературній студії під його головуванням!); майстерна декламаторка гумору Євгенія Семенівна Батракова, що яскраво передала жарти авторки; Лариса Стародуб, чиє виконання балад Олеги Богуцької розчулило і змусило крізь біль і сльози вкотре переосмислювати українські реалії заробітчанства; Валентина Федишина – особлива людина на творчому шляху нашої землячки, яка своїми професійними музичними обіймами дарувала пісням Кирилівни нове життя, щиро і по-народному відкрито та душевно збагачуючи ними репертуар «Співочих бабусь». А от вони, ці дивовижні й невсипущі, невгамовні і нерозлучні з піснею жінки-солістки поважного віку – подруга і постійна співведуча Раїса Коломієць, Галина Мальцева, Світлана Лотоцька, Лідія Доморацька, Світлана Сарахман, Марія Самусь, Марія Мацібора, Ніна Гуска, Ніна Лугова, Людмила Пащенко, а також Анна Андрієнко, Раїса Пастух, Світлана Молошаг, Віра Матусевич – упродовж усієї зустрічі були надійною опорою і підтримкою, не просто виконуючи пісні, а по-особливому тепло виспівуючи долю своєї посестри і дихаючи її поетичними струнами в унісон.

І так тривало майже три години, немов невидимий диригент скеровував оркестром долі Олени Богуцької, майстерно мандруючи стежками її долі від рідного села Куниче, що на Вінниччині, усілякими життєвими лабіринтами аж до любого серцю Новодністровська, де нині мешкає, пише, співає, сміється і плаче, вражається, творить, співчуває, радіє і мріє. Тож і її «Новодністровський вальс» зігрів не лише гостей, а й і саму винуватицю презентації, коли несподівано закружляла вона під свою пісню із шановним своїм сватом Олександром Мазуром. А ще, крокуючи майстерно викладеними гармонійними місточками від однієї уявної сторінки її сценарного задуму до іншої, зоставалися на згадку незабутні враження й емоції, втіха і вдячність Богові, радість здійснення мрії та численні подарунки і квіти, зокрема – неймовірне мандаринове дерево від Олега Мельничука, захоплюючі італійські простори від художника Олександра Гуцула та портрет-подарунок від онуків за авторством знаної у нас художниці Олени Трофанюк.

А у гостей у відповідь залишалася її збірка з автографом, у якій Олена Кирилівна відкриває кожному своє серце, ділиться відтінками свого настрою, сприйняттям цього світу і філософськими роздумами.

Ну а майстерно зберігали-фіксували це пісенно-поетичне дійство на фото- і відеопам’ять відомий журналіст, засновник і директор інформаційного агентства «Новоселиччина» Андрій Романцов та новодністровська журналістка, громадська активістка і щира подруга Ольга Кучурка, котру з любов’ю Олена Богуцька зове ангелом-охоронцем.

Мені ж приємно зоставатися у поетичному первісткові землячки автором передмови «І світиться душа» (поряд із такими ж щирими рядками вступного слова Галини Мельник) та, разом із цим, із приємністю відгукуватись на її таки щоденні новинки-враження од життя і продовжувати поетичні дуети он-лайн у колі шанувальників Кирилівни у Facebook.

А й справді, цитуючи вже своє, буває так весняної пори: струна перемережує буденність!

На відстані душі – Інна ГОНЧАР


Посилання на джерело

Схожі новини


Коменатрі для новини

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм іменем.

Написати свій коментар:

Приєднуйтесь

Важливо почути кожного. Підбірка свіжих новин із сайтів району.

детальніше

Відомі діячі

  • Козак Василь Васильович
  • Блинду Федір Васильович
  • Бондар Олексій Станіславович
  • Мафтуляк Михайло Васильович
  • Нагірняк Іван Семенович
  • Лісогор Катерина Іванівна
  • Грейцар Максим Віталійович
  • Гадзій Василь Васильович

Герб СокирянСокиряни

Регіон: Чернівецька область

Населення: 9067

Площа: 14.8 км²

День міста: 12 липня

Міський голова: Равлик Василь Степанович

Перша згадка: 1666

Статус міста з 1966 року