» » » Повідомляє ДФС Буковини.

Бюджетні новини / Державна фіскальна служба України

Повідомляє ДФС Буковини.

Повідомляє ДФС Буковини.

З Чернівецької області до бюджетів усіх рівнів сплачено понад 2 мільярди гривень податків


За п’ять місяців цього року платники регіону сплатили до Зведеного бюджету України понад 2 млрд 16,8 млн. грн. податків і податкових платежів. 
 
Цьогорічні бюджетні надходження, інформує начальник Головного управління ДФС у Чернівецькій області Віталій Шпак, перевищили показник минулого року на 321,3 млн. грн. або на 19,0 відсотків. 

За словами очільника фіскальної служби – ключові показники діяльності служби виконані за всіма напрямками. 

Доцільно зауважити, що надходження до бюджетів у відсотковому відношенні розподілилися наступним чином - державний бюджет отримав 39,5 відсотків на потреби місцевих громад  області надійшло  60,5 відсотків. 

Всього за січень – травень платники регіону до Державного бюджету сплатили 796,5 млн. грн., що майже на 108,9 млн. грн. перевищує надходження за аналогічний період минулого року. 

Посилаючись на дані моніторингу, серед найбільш вагомих бюджетонаповнюючих зборів  - податок на додану вартість (299,4 млн грн.), податок на доходи фізичних осіб (271,5 млн. грн.), податок на прибуток (98,9 млн грн.), військовий збір (83,0 млн грн.). 

Місцевий бюджет з початку року поповнено на 1220,3 млн. грн. податків та платежів. Ріст до аналогічного періоду минулого року 212,4 млн. грн. Більше половини у цих надходження складає податок на доходи фізичних осіб – 784,9 млн. грн. 

Суттєво підтримують бюджети територіальних громад і суб’єкти малого підприємництва «спрощенці», які сплатили 201,9 млн. грн. єдиного податку. Землевласники та землекористувачі забезпечили місцевим бюджетам практично 131,3 млн. грн. Левову частину акумулювали продавці підакцизних товарів - 42,8 млн. грн. акцизного податку з роздрібного продажу. 


Сплачені суми ЄСВ на старі рахунки будуть повернуті платникам як нез’ясовані надходження


У Головному управління ДФС у Чернівецькій області нагадують, що з 2 травня 2019 року вступили в дію нові рахунки для сплати єдиного внеску, відкритих на балансі центрального апарату Казначейства України (МФО 899998). 

Починаючи з 2 травня 2019 року кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження. 

Переглянути нові реквізити рахунків можна на сайті Територіальних органів ДФС у Чернівецькій області в розділі «Бюджетні рахунки» http://cv.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/ або отримати,   звернувшись до Центрів обслуговування платників при податкових інспекціях. 
 
Крім того, на веб сайті про зміну реквізитів зі сплати ЄСВ розміщена брошура за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/listivki-ta-broshuri/376460.html
Наголошуємо, відповідно ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний соціальний підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Відповідно до ст. 1 Закону № 2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у встановлені строки, є недоїмкою.

На реформування армії буковинці за п’ять місяців сплатили понад 83,0 мільйони військового збору

Платники які перебувають на обліку в усіх територіальних управліннях фіскальної служби області  від початку 2019 року сплатили на потреби армії 83,0 млн.грн. Зокрема, в травні цього року перераховано 17,5 млн  грн. 

Порівняно з аналогічним періодом 2018 року зафіксовано майже на 13,6 млн. грн., або 19,5 відсотків ріст показників сплати військового збору. Тоді на потреби армії було сплачено 69,5 млн. грн. 

У фіскальному відомстві краю стабільність надходжень військового збору пояснюють такими факторами як підвищення соціальних стандартів, активними заходами з легалізації праці та якісним адмініструванням податкових платежів.

З легальних зарплат та інших офіційних доходів платники м. Чернівці до Державного бюджету сплатили  –3,4  млн. грн. Надходження військового збору у розрізі районів наступні: Вижницький район – 3,4 млн. грн.; Герцаївський – 1,5 млн. грн.; Глибоцький  - 3,7 млн. грн.; Заставнівський - 2,5 млн. грн.; Кельменецький – 1,9 млн. грн.; Кіцманський – 4,1 млн. грн.; Новоселицький – 3,7 млн. грн.; Путильський - 1,6 млн.. грн.; Сокирянський – 2,9 млн. грн.; Сторожинецький – 4,6 млн. грн.; Хотинський – 3,0 млн. грн.; м. Новодністровськ – 1,6 млн. грн. 

Довідка:
За даними моніторингу, від початку введення військового податку (з 3 серпня 2014 року), буковинці сплатили на реформування Збройних Сил України - 644,9 млн. грн.  У 2014 році - 29,6 млн. грн., у 2015 році ця сума складала 88,3 млн. грн., у 2016 році - 106,2 млн. грн., у 2017 році – 148,6 млн. грн., у 2018 році – 189,2 млн. грн; за 5 місяців 2019 року -  83,0 млн. грн.

Малий та середній бізнес Буковини сплатив до казни понад 201,8 млн. грн. 

єдиного податку


Протягом січня-травня 2019 року буковинські спрощенці перерахували до місцевих бюджетів понад 201,8 мільйонів гривень єдиного податку, це на 39,7 млн.грн. більше ніж за аналогічний період минулого року  – розповідає очільник територіальної  фіскальної служби Віталій Шпак. 

Та продовжує, при цьому за підсумками діяльності з початку поточного року простежується стабільне зростання у розрізі кожної з категорій платників єдиного податку. Відтак, найбільше сплатили до казни фізичні особи – понад 162 млн. грн., юридичні особи-підприємства області – 27,8 млн. грн., сільськогосподарські виробники-платники ІV групи сплатили понад 12 млн. грн.

Загалом, бюджетні кошики місцевих громад платники єдиного податку наповнили  в наступних розмірах: м. Чернівці -  108,3 млн. грн., Вижницький район -  8,3 млн. грн., Герцаївський район – 3,2 млн. грн., Глибоцький район -  13,1 млн. грн., Заставнівський район – 8,7 млн. грн., Кельменецький район – 6 млн. грн., Кіцманський район – 13,9 млн. грн., Новоселицький район – 10,7 млн. грн., Путильський район – 3,1 млн грн., Сокирянський район – 4,5 млн. грн., Сторожинецький район - 11,8 млн. грн., Хотинський район – 7,5 млн. грн., м. Новодністровськ – 2,8 млн. грн..

Начальник фіскального відомства Буковини Віталій Шпак наголошує,  позитивна динаміка сплати єдиного податку до місцевих скарбниць засвідчує прагнення краян розвивати власну справу і сумлінно платити податки, адже бюджет – це безпосереднє джерело видатків на потреби громади, а єдиний податок - одне із джерел, що його стабільно наповнює.



Запитання – відповіді щодо заповнення форми 1-ДФ

За якою ознакою доходу у формі N 1ДФ відображається сума перевищення нецільової допомоги над неоподатковуваним розміром?
 
До оподатковуваного доходу з метою оподаткування ПДФО не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ (у 2019 р. така неоподатковувана сума становить 2 690 грн.). 

Перевищення допомоги над вказаним розміром (у 2019 р. - 2 690 грн.) підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %. 
Відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги зазначаються податковим агентом у податковій звітності за формою N 1ДФ. 

Отже, сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір відображається у формі N 1ДФ під ознакою доходу "169".

За якою ознакою доходу у звіті за формою N 1ДФ відобразити платежі за оренду автомобіля?

Суми орендних платежів, які виплачуються податковим агентом на користь фізичних осіб на підставі договорів оренди рухомого майна (транспортний засіб, обладнання, устаткування та інше майно) відображаються ним у формі N 1ДФ під ознакою доходу "127". 

ТОВ орендує приміщення у фізичної особи. За якою ознакою доходу відобразити суму оренди у формі N 1ДФ? 

У разі оренди приміщення у фізичної особи суб’єктом господарювання (підприємством або ФОП), то податковим агентом, в такому випадку, є орендар. 
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідну ставку (пп. 168.1.1 ст. 168 ПКУ). Сума доходів у вигляді орендної плати оподатковується ПДФО за ставкою 18 %. Крім того, з такого доходу необхідно утримати військовий збір (1,5 %). 

Сплата ПДФО та військового збору до бюджету здійснюється під час виплати такого оподатковуваного доходу (пп. 168.1.2 ст. 168 ПКУ). 

Cума виплаченої орендної плати фізичній особі відображається підприємством (ТОВ) - орендарем у формі N 1ДФ під ознакою доходу "106"

Працівникам надається разова матеріальна допомога (на лікування, при народженні дитини). За якою ознакою відображати її в формі N 1ДФ і чи вона оподатковується?
 
Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує у 2019 р. 2690,00 грн. (пп. 170.7.3 ст. 170 ПКУ). 

У формі N 1ДФ сума такої матеріальної допомоги, у тому числі тієї, що перевищує встановлений граничний розмір відображається під ознакою доходу "169".

За якою ознакою доходу у формі N 1ДФ відображається страховий платіж, сплачений підприємством - юридичною особою - роботодавцем страховій компанії за договором добровільного медичного страхування працівника?
 
Сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування на підставі пп. 164.2.16 ст. 164 ПКУ включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Тобто така сума, сплачена роботодавцем страховій кампанії на користь працівника, оподатковується ПДФО (18 %) і військовим збором (1,5 %) як додаткове благо. 

При цьому не варто забувати про натуральний коефіцієнт (у 2019 р. - 1,219512). Він застосовується для визначення бази оподаткування у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі. Тобто під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт (п. 164.5 ст. 164 ПКУ). 

В зазначеному випадку, дохід отриманий працівником у вигляді добровільного медичного страхування, відображається у формі N 1ДФ за ознакою доходу "124".
Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування ПДФО, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору. 

Чи відображати в формі N 1ДФ вартість виданого спецодягу працівнику, згідно атестації робочого місця (не понаднормово)?

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються КМУ та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (пп. 165.1.9 ст. 165 ПКУ). 

Водночас вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах, відображається у формі N 1ДФ під ознакою доходу "136".

Працівникам на підприємстві за колективним договором виплачується разова матеріальна допомога на поховання родичів. За якою ознакою відображати її в формі N 1ДФ?

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платнику податку роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ (у 2019 р. - 5380 грн.) (пп. "б" пп. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). 

Сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання). 

У формі N 1ДФ, кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платнику податку роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи, незалежно від розміру такого доходу, відображаються під ознакою доходу "146"

Актуальні запитання – відповіді щодо сплати земельного податку


Чи потрібно сплачувати податок, у випадку якщо фізособа-«єдинник» на власній земельній ділянці здійснює будівництво виробничого об'єкта? 

Відповідно до ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. 

Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розд. XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ). 

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ). 

Статтею 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV( із змінами та доповненнями) визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. 

Тобто, у разі здійснення будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), фізична особа – підприємець не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку. 

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, що є власником земельної ділянки (право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу - підприємця), на якій здійснюється будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на загальних підставах. 

Чи сплачується фізичною особою земельний податку за ділянку, яка надана для ведення фермерського господарства?

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. 
Згідно із ст. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ). 

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ). 

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України зі змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. 

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства. 

Оскільки платником земельної ділянки є ії власник, то фізична особа (засновник фермерського господарства), яка отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено ії цільове призначення – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. 

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки). Вони надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ). 


Який термін сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування без використання найманої праці?

У Головному управлінні ДФС Буковини наголошують, відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону, зокрема фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ).

Згідно з пп. 4.6.2 п. 4.6 розділу четвертого Інструкції № 21-5 платники єдиного внеску, визначені пп. 2.1.3 п. 2.1 розділу другого цієї Інструкції (фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування), можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу у розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску на місяць (пп. 4.6.1 п. 4.6 розділу четвертого Інструкції № 21-5).

Актуальні запитання – відповіді щодо сплати земельного податку

Який строк сплати для фізичних осіб земельного податку? 

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 286.5 ст. 286). 

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ). 

Фізична особа уклала договір оренди землі державної власності з органом місцевого самоврядування. Земельна ділянка знаходиться в одній області, а місце проживання (реєстрації) фізичної особи - в іншій. Куди в такому випадку надсилаються ППР?

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2, 288.3 ст. 288 Кодексу).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог цієї статті, згідно з п. 288.1 якої підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу).

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року ППР про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу.

Статтею 25 Закону України від 06.10.98 р. № 161-ХІV «Про оренду землі» передбачено обов’язки орендаря, до яких, зокрема, належить надання у п’ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності копії договору відповідному контролюючому органу.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовуються відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу.

Таким чином, у разі якщо договір оренди землі державної і комунальної власності укладено між органом місцевого самоврядування та фізичною особою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки нараховує податкове зобов’язання з орендної плати за землю і надсилає ППР (вручає) фізичній особі - платнику за місцем його реєстрації.

Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю ФО (громадянином)?

Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу України.

Схожі новини


Коменатрі для новини

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм іменем.

Написати свій коментар:

Приєднуйтесь

Важливо почути кожного. Підбірка свіжих новин із сайтів району.

детальніше

Відомі діячі

  • Козак Василь Васильович
  • Блинду Федір Васильович
  • Бондар Олексій Станіславович
  • Мафтуляк Михайло Васильович
  • Нагірняк Іван Семенович
  • Лісогор Катерина Іванівна
  • Грейцар Максим Віталійович
  • Гадзій Василь Васильович

Герб СокирянСокиряни

Регіон: Чернівецька область

Населення: 9067

Площа: 14.8 км²

День міста: 12 липня

Міський голова: Равлик Василь Степанович

Перша згадка: 1666

Статус міста з 1966 року