» » » Повідомляє ДФС Буковини.

Бюджетні новини / Державна фіскальна служба України

Повідомляє ДФС Буковини.

Повідомляє ДФС Буковини.

За 5-ти річні автомобілі сплачується податок – бюджет отримав уже перший мільйон 

У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області  звертають увагу власників «елітних» автівок на необхідність вчасної сплати транспортного податку. Об’єкт та базу оподаткування для транспортного податку визначено ст.267. 

Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. (4173 грн.*375 =1564875грн.) 

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
 
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального. 

Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.  Відповідно до п. 267.4 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ. 
Довідка : За п’ять місяців 2019 року до місцевих бюджетів сплачено 1,0 млн. грн. транспортного податку  

За п’ять місяців місцеві бюджети Буковини отримали понад 1,2 мільярди гривень податкових платежів

Місцеві бюджети громад краю додатково отримали 118,5 млн. грн. податків. Про це повідомляють у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області та зазначають, що за п’ять місяців нинішнього року до місцевих бюджетів надійшло 1220,3 млн. грн. Планові показники затверджені органами самоврядування виконано на 110,8 відсотків. Обсяги податкових надходжень зросли до аналогічного періоду  минулого року  на 21,1 відсотки, що становить в гривневому еквіваленті 212,4 млн.грн.

При цьому, позитивна динаміка простежується за усіма найбільш вагомими для місцевих бюджетів платежами. Так, надходження з податку на доходи фізичних осіб склали понад 784,9 млн. грн., що на 62,5 млн. грн. більше, доведеного завдання. 
Наступним за рівнем надходжень став єдиний податок. «Спрощенці» сплатили до бюджету 201,9 млн. грн., що на 33,5 млн. грн. більше планових показників. 

Місцеві бюджети цьогоріч отримали 131,3 млн. грн. земельного податку та орендної плати за землю, понад завдання надійшло майже 14,6 млн. грн. 

Також суттєво наповнює місцеві бюджети акцизний збір з роздрібного продажу підакцизних товарів -  42,8 млн. грн. Крім того місцеві бюджети від бізнесменів Буковини отримали за користування лісом, надрами й водою – 15,6 млн.грн., податку на прибуток – 14,5 млн. грн., за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами місцеві бюджети отримали 4,9 млн.грн. 

У відомстві зауважують, що в нинішніх умовах надзвичайно важливо зміцнювати фінансові ресурси місцевих бюджетів області. Адже, такі надходження використовуються місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку регіону. 

Згідно даних територіальних управлінь Головного управління ДФС Буковини бюджети місцевих громад отримали : від платників Чернівецького управління (м.Чернівці) - 696,0 млн. грн. податків, Вижницького управління (об’єднує Вижницький та Путильський райони) – 74,0 млн.грн.; Кельменецького управління (Кельменецький та Хотинський райони) – 78,2 млн. грн.; Кіцманського управління (Кіцманський та Застанівський райони) – 100,4 млн. грн.; Новоселицького управління (Новоселицький та Герцаївський райони) – 80,4 млн. грн.; Сокирянського управління (Сокирянський район та м.Новодністровськ) – 65,7 млн. грн.; Сторожинецького (Сторожинецький та Глибоцький райони) – 125,5 млн. грн.
 

Фіскали нагадують буковинцям про сплату податку на нерухоме майно – 29 серпня останній день  

Головне управління ДФС у Чернівецькій області звертає увагу буковинців, які мають у власності нерухомість, про необхідність сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпунктом 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 ПКУ визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується: 
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; 
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; 
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. 

Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ). 

Водночас, п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності). 

 Щодо порядку  обчислення податку на нерухомість, то підпунктом 266.5.1 ПКУ передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 бази оподаткування. 

Мінімальна заробітна плата на 01.01.2018 р. визначена у розмірі 3 723,00 грн. Отже, граничний розмір ставок, передбачений для розрахунку податку в 2019 р. за звітний 2018 р., не повинен перевищувати 1,5 %, або 55,85 грн. за 1 м2 бази оподаткування. 

Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 статті 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). 
У разі неотримання податкових повідомлень-рішень на сплату податку, або встановлення розбіжностей у наявній інформації про об’єкт нерухомості, платнику податку необхідно звернутися з оригіналами документів, що підтверджують право власності на нерухомість, до контролюючих органів за місцем проживання (реєстрації).

Припинили підприємницьку діяльність фізичної особи – підприємця,подайте декларацію про майновий стан і доходи


Фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області нагадують фізичним особам - підприємцям (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за їх рішенням, що вони повинні подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за останній базовий податковий (звітний) період. В декларації відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).

Крім того, задля уникнення додаткових нарахувань єдиного внеску та застосування фінансових санкцій у відомстві радять усім підприємцям під час реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, доводити процедуру зняття до завершення. Тобто, подати «ліквідаційну» звітність підприємця й провести остаточні розрахунки із бюджетом за податками та ЄСВ.

 

Припинення підприємницької діяльності: датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників

У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області звертають увагу фізичних осіб – підприємців , що нарахування ЄВ здійснюється до завершення процедури ліквідації підприємницької діяльності.

Законом України від 13 травня 2014 року № 1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за заявницьким принципом» внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абз. 7 частини 1 ст. 5 Закону № 2464). 

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частини 4 ст. 6 Закону № 2464).

При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (частина 8 ст. 9 Закону № 2464).

Платник єдиного внеску (фізична особа – підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.

До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.
Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
Актуальні запитання - відповіді про сплату земельного податку :
Чи є платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними будинками власники квартир (жилих приміщень) у таких будинках?

Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно зі ст. 42 Земельного кодексу України від 27 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. 

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням викладеного, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними жилими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків.

Власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку до бюджету за земельні ділянки під такими будинками.
 
Чи застосовується відповідальність за несвоєчасну сплату ФО земельного податку або орендної плати, якщо контролюючим органом податкове повідомлення-рішення не вручено особисто ФО (під розписку) або надіслано без повідомлення про вручення (залишено в поштовій скриньці) та як визначити в такому випадку строк сплати?

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 ПКУ). 

Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ). Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ). Згідно з п. 288.7 ст. 288 ПКУ порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 - 287 ПКУ.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ). Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).Плата за землю фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ). 

Відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, нарахування пені розпочинається - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ст. 126 ПКУ). 

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 126.3 ст. 126, п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

Враховуючи вищезазначене, якщо податкове повідомлення-рішення надіслано (вручено) фізичній особі – платнику плати за землю (його представнику) до 01 липня поточного року за місцем його реєстрації або адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) з повідомленням про вручення і фізична особа не сплатила плату за землю у визначені ПКУ строки, то такій фізичній особі нараховується штраф та пеня в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов’язання із земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Якщо податкове повідомлення-рішення не вручене фізичній особі або надіслано листом без повідомлення про вручення, податкові зобов’язання вважаються неузгодженими.

В яких випадках та на яких умовах здійснюється особистий огляд громадянина, який прямує через митний кордон України ? 

Відповідно до ч. 1 ст. 340 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовим рішенням керівника контролюючого органу або особи, яка виконує його обов’язки, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або у транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України. Перед початком огляду посадова особа контролюючого органу повинна пред’явити громадянину письмове рішення керівника контролюючого органу чи особи, яка виконує його обов’язки, ознайомити громадянина з його правами та обов’язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно видати приховані та/або не задекларовані товари (ч. 2 ст. 340 МКУ). 

Факт ознайомлення громадянина з рішенням про проведення особистого огляду засвідчується посадовою особою контролюючого органу відповідним написом на рішенні про проведення такого огляду. У разі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні про проведення особистого огляду робиться відповідний запис, завірений підписом посадової особи контролюючого органу, яка пред’являла зазначене рішення громадянинові (ч. 3 ст. 340 МКУ). 

Громадянин, стосовно якого здійснюється особистий огляд, має право: 
1) до початку проведення особистого огляду ознайомитися з рішенням про проведення особистого огляду та порядком його проведення;
2) ознайомитися із своїми правами та обов’язками під час проведення особистого огляду; 
3) надавати пояснення та заявляти клопотання; 
4) добровільно видати товари, що переміщуються ним через митний кордон України з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи; 
5) робити заяви з обов’язковим внесенням їх посадовою особою контролюючого органу, яка проводить особистий огляд, до протоколу проведення такого огляду; 
6) користуватися рідною мовою та послугами перекладача; 
7) ознайомитися з актом проведення особистого огляду після його складення та зробити заяву, яка підлягає внесенню до акта; 
8) оскаржувати рішення, дії контролюючого органу щодо проведення такого огляду (ч. 4 ст. 340 МКУ). 

Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою контролюючого органу однієї статі з громадянином, стосовно якого проводиться особистий огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї самої статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, та працівники контролюючих органів. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі в ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає особистому огляду, проводиться виключно медичним працівником (ч. 5 ст. 340 МКУ). 

Під час проведення особистого огляду складається протокол за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 414, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.05.2015 за № 496/26941. 
Протокол підписується посадовою особою контролюючого органу, яка проводила огляд, громадянином, який пройшов особистий огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а в разі обстеження медичним працівником - і цим працівником. Громадянин, який пройшов особистий огляд, має право зробити заяву з обов’язковим занесенням її до протоколу (ч. 7 ст. 340 МКУ).  Копія протоколу надається громадянинові (ч. 8 ст. 340 МКУ). 

Особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, Голова та судді Верховного Суду України, Голова та судді Конституційного Суду України, Міністр закордонних справ України, Генеральний прокурор України та члени їхніх сімей, які прямують разом з ними (ч. 9 ст. 340 МКУ). 


Схожі новини


Коменатрі для новини

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм іменем.

Написати свій коментар:

Приєднуйтесь

Важливо почути кожного. Підбірка свіжих новин із сайтів району.

детальніше

Відомі діячі

  • Козак Василь Васильович
  • Блинду Федір Васильович
  • Бондар Олексій Станіславович
  • Мафтуляк Михайло Васильович
  • Нагірняк Іван Семенович
  • Лісогор Катерина Іванівна
  • Грейцар Максим Віталійович
  • Гадзій Василь Васильович

Герб СокирянСокиряни

Регіон: Чернівецька область

Населення: 9067

Площа: 14.8 км²

День міста: 12 липня

Міський голова: Равлик Василь Степанович

Перша згадка: 1666

Статус міста з 1966 року