» » » Повідомляє ДФС Буковини.

Бюджетні новини / Державна фіскальна служба України

Повідомляє ДФС Буковини.

Повідомляє ДФС Буковини.

Сплата ПДФО - актуальні роз'яснення

Гаряча лінія: сплата ПДФО - актуальні роз'яснення

Нещодавно, у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області відбувся  сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» тему: «Порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб від продажу майна та отримання спадщини». 

Спікер – завідувач сектору комунікацій Марія Коцим'юк. Пропонуємо до уваги декілька найбільш актуальних запитань з якими платники податків зверталися на «гарячу лінію». 

Більш детально на офіційному порталі «Територіальні органи ДФС у Чернівецькій області» за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/383602.html.

Яким чином оподатковується ПДФО дохід, отриманий від продажу рухомого майна ФО – нерезидентом? 

Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується відповідно до норм ст. 173 Податкового кодексу України та в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (18 відсотків). 

Чи оподатковується ПДФО дохід у вигляді спадщини (подарунку), отриманий платником податку від ФО - резидента, в тому числі від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, та за якою ставкою? 

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини. 

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків). 

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ). 

Враховуючи викладене, фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якої спадщини (подарунку). 

Відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. 

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. 

  Як оподатковується ПДФО дохід у вигляді процентів, отриманий ФО від розміщення коштів на депозитному рахунку? 

Доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

Відповідно до п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. 

Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці. 

Доходи, зазначені у п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування. Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ) -18 %. 

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума грошової компенсації що виплачується ФО, яка працює у шкідливих умовах, замість лікувально-профілактичного харчування?

Відповідно до п.п. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, одержаного платниками податку, не включається вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування. 

Забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням регулюється ст. 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII ”Про охорону праці” із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2694), який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, а також ст. 166 Кодексу законів про працю України.

Згідно із ст. 7 Закону № 2694 грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором, виплачується працівнику лише при роз’їзному характері роботи. 

Тобто, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом (п.п. ”г” п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). 

Чи включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку сума компенсації послуги «муніципальна няня», що виплачуються відповідно до постанови КМУ від 30.01.2019 № 68? 

Сума компенсації послуги «муніципальна няня», що виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею, за рахунок субвенцій з державного бюджету, відноситься до категорії доходів, визначених п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. 

Чи необхідно ФО, яка здає в оренду особисте майно, реєструватись ФОП?
 
Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності. Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ без реєстрації орендодавця як фізичною особою - підприємцем.

Як фізичні особи повинні сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності, у тому числі якщо проживають у сільській (селищній) місцевості?

Відповідно до п. 57.5 ст. 57 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через установи банків та поштові відділення.

У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ встановлено, що фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів».

До якого контролюючого органу необхідно звернутися для отримання інформації щодо плати за землю (за місцем проживання чи місцезнаходженням земельної ділянки), якщо ФО мешкає в одному населеному пункті, а земельна ділянка (будівля, приміщення) розташована в іншому населеному пункті?


Відповідно до п.п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Згідно із п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПКУ, п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 ПКУ плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).

Отже, якщо фізична особа проживає в одному населеному пункті, а земельна ділянка (будівля, приміщення) розташована в іншому населеному пункті, то для отримання інформації щодо плати за землю такому платнику необхідно звернутися до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки.


Атуальні запитання відповіді щодо порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій


В яких випадках та на яких підставах здійснюється скасування реєстрації РРО?

Скасування реєстрації РРО відбувається у випадках, коли: 

суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО; 
вичерпано строк служби РРО, зазначений у реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі — Реєстр екземплярів РРО) або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до Реєстру екземплярів РРО та був зареєстрований у контролюючому органі до створення Реєстру екземплярів РРО;
 
закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;
 
РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;
виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО; 

установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними; 

наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута; 

наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством; 

суб’єкт господарювання — фізична особа — підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності; 

в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання; 

викрадено РРО;
 
змінено власника РРО; 

щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ, як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.

Де суб’єкт господарювання може отримати інформацію з метою заповнення графи «реєстраційний номер екземпляра» розділу 3 реєстраційної заяви за формою № 1-КОРО в електронній формі?

З метою заповнення розділу 3 заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО суб’єкт господарювання може отримати інформацію щодо присвоєного реєстраційного номера екземпляру РРО, що включений до Реєстру екземплярів РРО, скориставшись засобами Електронного кабінету за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro-instance).

Пошук зазначеного реквізиту здійснюється відповідно до введених параметрів «Серійний номер» та/або «Код моделі» для РРО, на який реєструється КОРО.

Як здійснюється реєстрація КОРО на господарську одиницю?

Реєстрація КОРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. КОРО реєструється на кожну окрему господарську одиницю, при цьому КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується. 
При реєстрації першої КОРО на окрему господарську одиницю в контро­люючому органі їй присвоюється фіскальний номер. 
Для реєстрації першої та наступних КОРО на господарську одиницю в контролюючому органі суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до цього органу, зокрема, заяву про реєстрацію КОРО та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО. 

За бажанням суб’єкта господарювання на одну господарську одиницю можна реєструвати декілька перших КОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Такі КОРО реєструються в інформаційній системі ДФС та отримують фіскальний номер на кожну КОРО

Яким чином СГ може отримати: дані щодо фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої КОРО зареєстрованої на такий РРО, дати її реєстрації; дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО?

Відповідно до п. 19 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), для інформування суб’єктів господарювання Державна фіскальна служба (далі – ДФС) щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті:

дані щодо фіскальних номерів реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації;

дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

Схожі новини


Коменатрі для новини

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм іменем.

Написати свій коментар:

Приєднуйтесь

Важливо почути кожного. Підбірка свіжих новин із сайтів району.

детальніше

Відомі діячі

  • Козак Василь Васильович
  • Блинду Федір Васильович
  • Бондар Олексій Станіславович
  • Мафтуляк Михайло Васильович
  • Нагірняк Іван Семенович
  • Лісогор Катерина Іванівна
  • Грейцар Максим Віталійович
  • Гадзій Василь Васильович

Герб СокирянСокиряни

Регіон: Чернівецька область

Населення: 9067

Площа: 14.8 км²

День міста: 12 липня

Міський голова: Равлик Василь Степанович

Перша згадка: 1666

Статус міста з 1966 року