» » » Оприлюднено законопроект про ринок землі

Новини / Центральні новини

Оприлюднено законопроект про ринок землі

Оприлюднено законопроект про ринок землі

Оприлюднено законопроект про ринок землі: ключові положення нового документа.

На сайті Верховної Ради опубліковано текст законопроекту №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».
Видання LIGA.net обрало і коротко розтлумачило 10 основних положень документа.

1. Повноваження місцевої влади

Державні землі поза населеними пунктами передаються у комунальну власність місцевої влади. Водночас межі місцевих громад встановлюються у Держземкадастрі. Місцева влада може визначати цільове призначення, а також планування земель за межами населених пунктів, однак у межах громади. Місцева влада також буде стежити за використанням та охороною земель.

2. Реорганізація органів влади

Планується створення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері кадастрової діяльності та геопросторових даних. Цей орган контролюватиме і дотримання природоохоронного законодавства.
Цільове призначення особливо цінних земель, які перебувають у власності держави, Верховна Рада узгоджувати не буде. Також парламент не матиме повноважень з погодження вилучення земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв.

3. Земельна дерегуляція

Депутати також пропонують скасувати інститути державної експертизи землевпорядної документації та агрохімічної паспортизації земель. На законодавчому рівні пропонується встановити правило, згідно з яким зміна цільового призначення вказаних земельних ділянок не впливає на особливий режим використання територій у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також земель, на яких розташовані пам’ятки культурної спадщини.
Також депутати скасовують узгодження з Кабінетом Міністрів України продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності іноземним юридичним особам.
Депутати також пропонують скасувати окрему процедуру видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок як документів дозвільного характеру. Водночас впроваджується загальне правило з визначення вимог щодо збереження поверхневого (родючого) шару.
Пропонується також скасувати окрему процедуру переднього погодження матеріалів місця розташування об’єкта, який передбачається розмістити на земельній ділянці, оскільки вона повторює і дублює планувальні рішення з просторової композиції і параметрів забудови, які визначаються у містобудівній документації.

4. «Зелене світло» іноземцям

Пропонується також виключити із Земельного кодексу України норми, що обмежують можливість іноземців та іноземних юридичних осіб купувати вільні від забудови земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

5. Культурну спадщина охоронятимуть

Планується встановити правило, за яким особливий охоронний статус земель, на яких розташовані об’єкти культурної спадщини або об’єкти, або території природно-заповідного фонду, поширюються на землі будь-якого цільового призначення.

6. Довіряй, але перевіряй

Парламентарії вирішили вести перевірку документації із землеустрою й оцінки земель вимогам законів за принципом «одного дотику» та «мовчазної згоди», де ця публічна перевірка має поєднуватися з контролем топологічної зв’язності і відсутності накладення кордонів, для чого доцільно вилучити із законодавства вимоги щодо зайвих видів погоджень документації (крім випадків встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць) та скасувати державну експертизу документації із землеустрою.
Також хочуть впровадити добровільний незалежний контроль якості робіт із землеустрою через можливість її рецензування сертифікованими інженерами-землевпорядниками зі стажем практичної роботи не менше двох років, які не брали участі в формуванні цієї документації, а також експертними радами саморегулювальних організацій у сфері землеустрою, у випадках, коли раніше передбачалася обов’язкова державна експертиза.

7. Задля уникнення конфліктів

Депутати мають намір заборонити виконавцям робіт із землеустрою складати документацію із землеустрою у разі, якщо: об’єктом землеустрою є земельні ділянки, які належать виконавцю робіт із землеустрою або особам, які працюють у його складі; особи, які працюють у складі виконавця робіт із землеустрою мають родинні зв’язки із замовником робіт із землеустрою або юридичній особі, керівництво якої має родинні зв’язки із замовником; об’єктом землеустрою є земельні ділянки, які належать засновникам або учасникам виконавця робіт із землеустрою; замовником робіт із землеустрою є засновник або учасник виконавця робіт із землеустрою.
Також планується видалити зі складу усіх видів землевпорядної документації ті складові, які не розробляються інженером-землевпорядником особисто. Водночас, встановлюються деталізовані вимоги до змісту текстової і графічної частин будь-якої документації із землеустрою.
Депутати обіцяють гарантувати розробникам документації із землеустрою право отримувати необхідні документи для проведення землеустрою, які перебувають у замовника або/і в третіх осіб, можливість користуватися відомостями державних, галузевих і відомчих кадастрів (реєстрів), право безперешкодного доступу до об’єктів землеустрою тощо.
Також законопроект вміщує норму про введення обов’язкового страхування відповідальності виконавців робіт перед замовниками і третіми особами за наслідки необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складання документації із землеустрою або виконанні топографо-геодезичних робіт.

8. Кордонів розбрату не буде

Задля уникнення зловживань під час «постачання межових знаків встановленого зразка», які мали місце у 2010 році, встановити загальне правило, за яким спосіб закріплення меж між земельними ділянками під час здійснення землеустрою, повинен визначатися за згодою власників цих земельних ділянок, а витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

9. Земельна цифровізація і публічність

Депутати виступають також за те, аби забезпечити відхід від паперової технології складання документації із землеустрою та технічної документації з оцінки земель. Передбачено, що документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель повинна розроблятися виключно в електронному вигляді і завірятися електронним цифровим підписом розробника.
Планується також впровадження правових гарантій повної відкритості та доступності документації із землеустрою, публічності її розгляду, зокрема максимально спрощується доступ громадян, органів влади, розробників документації із землеустрою до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, за безумовного дотримання законодавства про захист персональних даних .

10. Освіта перш за все

Депутати також мають намір лібералізувати вимоги до професійної підготовки та кадрового забезпечення у сфері землеустрою шляхом розширення ролі саморегулювальних організацій у питаннях професійної атестації й управління ризиками професійної діяльності (зокрема широке представництво у кваліфікаційній комісії та здійснення колективного страхування відповідальності своїх членів). Сертифікацію виконавців топографо-геодезичних робіт при збереженні вимог про наявність спеціальної освіти та запровадження страхування професійної відповідальності запропоновано скасувати.

Нагадаємо, 20 грудня 2018 року Верховна Рада схвалила законопроект, яким продовжила мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення до 2020 року. Він був введений у 2001 році і набрав чинності у 2002-му році як тимчасовий захід для забезпечення врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі.
У вересні 2019 року Володимир Зеленський доручив уряду підготувати проект закону про скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і запуску ринку. Він зобов’язав Верховну Раду ухвалити закон до грудня.
Парламент вніс до порядку денного ІІ сесії проект закону про поводження із землями сільськогосподарського призначення.
За інформацією ЄБРР, заборона на вільний продаж селянами землі сільськогосподарського призначення гальмує економічне зростання України щорічно на 1% від валового внутрішнього продукту. Світовий банк прогнозує, що запровадження ринку землі дозволить збільшити ВВП України на 2% впродовж наступних років.


Хто і як може отримати безкоштовну ділянку землі в Україні



У Кабінеті міністрів України прогнозують, що через рік запрацює ринок землі – відповідний законопроєкт уже зареєстрований у парламенті. Проте залишається безліч питань, які потребують розв’язання – від інвентаризації паїв та визначення власників до безкоштовної передачі ділянок у власність громадян, пише zik.ua
Дізнаємося, як і скільки землі ще можуть безкоштовно отримати українці.



Шість земельних ділянок для кожного громадянина

Право на безкоштовне отримання землі затверджено на законодавчому рівні. Так, згідно з ст. 121 Земельного кодексу України кожен українець може отримати безкоштовно ділянку земель державної або комунальної власності в наступних розмірах:
• до 2 га – для ведення особистого селянського господарства;
• до 0,12 га – для ведення садівництва;
• від 0,25 до 0,10 га – для зведення будинку і його обслуговування (присадибна ділянка). Так, в законі передбачено – 0,25 га – у селах, 0,15 га – у селищах та 0,10 га – у містах;
• до 0,10 га – для індивідуального будівництва;
• до 0,01 га – для будівництва індивідуальних гаражів;
• для ведення фермерського господарства – розмір паю визначається як середній по району або як середній для сільгоспідприємств.
Отримати земельну ділянку певного призначення можна лише один раз, і якщо оформити, приміром не 0,10 га, а 0,05 га, то другу частину вже отримати неможливо.

Куди звертатися, щоб отримати ділянку

У теорії все виглядає просто – якщо законом передбачено, то відмов не може бути, але на практиці доведеться пройти не одне коло чиновників.
У першу чергу потрібно звернутися з заявою про виділення землі в орган місцевого самоуправління. Звертатися потрібно за місцем розташування бажаної ділянки.
У документі вказується розміщення ділянки, її розмір та цільове призначення. Варто підкріпити заяву картою, на якій вказане розміщення землі. Викопіювання з кадастрової карти чи плану можна замовити в територіальному органі Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. Вартість послуги складає 0,03 розміру мінімальної заробітної плати. Але тут можна зекономити та зберегти час – зробити вказані викопіювання самостійно – за допомогою Google maps та Публічної кадастрової карти.
Заява та додані матеріали мають розглядатися в органах місцевого самоврядування не більше місяця.
Наступним кроком, якщо місцева влада дозволить виділити землю, буде розробка проєкту відводу земельної ділянки та підписання договору з організацією землеустрою. Далі проєкт землеустрою потрібно обов’язково погодити з територіальним органом Держгеокадастру. У разі місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або на якій планується розташування об’єкта будівництва, необхідне також погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.
Після погодження документу, потрібно зареєструвати земельну ділянку у Державному земельному кадастрі. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Далі потрібно затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Для цього необхідно звернутися до місцевої ради, подавши відповідне клопотання з погодженим проєктом землеустрою та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Наступним кроком буде звернення до відповідного місцевого управління державної реєстрації територіального управління юстиції із заявою про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на обрану земельну ділянку.
Після здійснення вказаної вище реєстрації місцева рада чи державна адміністрація приймають рішення про безоплатну передачу земельної ділянки з державної чи комунальної власності у власність. У рішенні зазначається кадастровий номер, місце розташування та площа земельної ділянки.
Останній крок – це державна реєстрація права власності земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Насправді така процедура дуже затратна і по часу і по коштам, адже починаючи від отримання викопіювання і продовжуючи розробкою проєктів потрібно сплачувати. Крім того, місцева влада може відмовити в наданні земельної ділянки мотивуючи, приміром, невідповідністю цільового призначення землі.
На сьогодні питання про припинення безкоштовної роздачі землі через відміну мораторію не піднімається. Політики більш переймаються національною безпекою та ймовірністю концентрації українських чорноземів в руках іноземців.

Посилання на джерело

Схожі новини


Коменатрі для новини

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм іменем.

Написати свій коментар:

Приєднуйтесь

Важливо почути кожного. Підбірка свіжих новин із сайтів району.

Відомі діячі

  • Блинду Федір Васильович
  • Козак Василь Васильович
  • Бондар Олексій Станіславович
  • Мафтуляк Михайло Васильович
  • Нагірняк Іван Семенович
  • Лісогор Катерина Іванівна
  • Грейцар Максим Віталійович
  • Гадзій Василь Васильович

Герб СокирянСокиряни

Регіон: Чернівецька область

Населення: 9067

Площа: 14.8 км²

День міста: 12 липня

Міський голова: Равлик Василь Степанович

Перша згадка: 1666

Статус міста з 1966 року